муркотати
Смотреть что такое "муркотати" в других словарях:
муркотати — очу/, о/чеш і муркоті/ти, очу/, оти/ш, недок. 1) неперех. Безперестанно видавати звуки мур мур (про котів та інших котячих). 2) перех. і без додатка, перен., розм. Те саме, що мурмотати 1) … Український тлумачний словник
муркотати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
воркотати — очу/, о/чеш, воркоті/ти, очу/, оти/ш, недок. 1) Те саме, що воркувати 1). 2) перен. Те саме, що воркувати 2). 3) Те саме, що муркотати 1). 4) розм. Виявляти своє незадоволення, гнів тощо приглушеною переривчастою мовою; бурчати. 5) Утворювати… … Український тлумачний словник
заворкотати — і завуркота/ти, кочу/, ко/чеш і заворкоті/ти і завуркоті/ти, очу/, оти/ш, док. 1) Почати воркотати, вуркотати, воркотіти, вуркотіти (про голубів, горлиць і т. ін.). 2) перен. Ніжно, лагідно заговорити. 3) перен., рідко. Забурчати, замурмотіти,… … Український тлумачний словник
миркотати — очу/, о/чеш, недок., діал. Муркотати … Український тлумачний словник
мрукати — аю, аєш, недок., діал. Муркотати (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
мур-мур — виг. 1) Звуки, що їх видає кіт та інші котячі. 2) розм. Уживається як присудок за знач. муркотати 1). Ні (ані) мур мур … Український тлумачний словник
муркотання — я, с. Дія за знач. муркотати … Український тлумачний словник
муркотіти — див. муркотати … Український тлумачний словник
мурмотіти — очу/, оти/ш, недок., розм. 1) перех. і без додатка. Говорити тихо, невиразно. || Стиха співати. 2) неперех., рідко. Те саме, що муркотати 1) … Український тлумачний словник
